23 жовтня Наукове товариство студентів аспірантів, докторантів і молодих вчених Факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка організувало інтерактивну вікторину «Бізнес-компас: код успіху», спрямовану на розвиток підприємницького мислення, економічної та фінансової грамотності, аналітичних здібностей і навичок ухвалення управлінських рішень.

Захід проходив у динамічному інтерактивному форматі та складався із шести тематичних раундів, кожен із яких розкривав окремий аспект сучасного бізнесу. Учасники переглядали тематичні відеоматеріали, після чого перевіряли свої знання, відповідаючи на запитання онлайн-вікторин.

Перший раунд: «AI Challenge» (Виклик штучного інтелекту) – був присвячений застосуванню штучного інтелекту в бізнесі, використанню ШІ-помічників, автоматизації бізнес-процесів та впливу цифрових технологій на продуктивність і прибутковість компаній.

Другий раунд: «Money Matters» (Фінанси мають значення) – охоплював основи фінансового планування підприємницької діяльності. Учасники перевіряли знання щодо постійних і змінних витрат, визначення точки беззбитковості, планування прибутку та фінансового управління бізнесом.

Третій раунд: «Marketing Battle» (Маркетингова битва) – зосереджувався на маркетингових стратегіях, залученні та утриманні клієнтів, аналізі продажів, ключових показниках ефективності (KPI) і розробленні сценаріїв розвитку продажів.

Четвертий раунд: «Economics Around Us» (Економіка навколо нас) – був присвячений практичним аспектам започаткування власної справи, дослідженню ринку, аналізу конкурентів, визначенню цільової аудиторії та вибору між створенням власного бренду і придбанням франшизи.

П'ятий раунд: «Management Skills» (Управлінські навички) – передбачав перевірку знань з основ підприємництва та менеджменту, зокрема особливостей життєвого циклу бізнесу, управління ризиками, забезпечення стійкості підприємства та його розвитку.

Шостий раунд: «Brain Mix» (Інтелектуальний мікс) – став завершальним бонусним етапом вікторини, під час якого учасники мали можливість продемонструвати свої знання та кмітливість.

Переможницями вікторини стали Надія Дмитренко, Вікторія Косинська та Вероніка Кандаурова, які продемонстрували високий рівень знань, кмітливість та вміння швидко орієнтуватися в питаннях економіки, фінансів, маркетингу й управління. Щиро вітаємо переможниць із чудовими результатами! Бажаємо невичерпної енергії, натхнення, нових інтелектуальних перемог і сміливості у втіленні власних ідей! Нехай здобуті знання та досвід стануть надійним орієнтиром на шляху до професійного розвитку й майбутніх успіхів!

Дякуємо всім учасникам за активність, зацікавленість та прагнення до нових знань, а команді Наукового товариства САДМВ Факультету економіки та управління – за організацію пізнавального й інтерактивного заходу.

«Бізнес-компас: код успіху» став яскравим прикладом поєднання сучасних цифрових інструментів із практикоорієнтованим навчанням, сприяючи популяризації економічних знань, розвитку підприємницьких компетентностей та формуванню інтересу студентської молоді до сучасного бізнес-середовища.

20, 22 та 23 жовтня в онлайн-режимі відбулися адаптаційні тренінги для нових співробітників університету. У заходах взяли участь доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародної економіки,  гарант освітньо-професійної програми «Міжнародна економіка» Наталія Грущинська та кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки Наталія Шуляр.

У межах зустрічей учасники опановували використання електронних навчальних курсів (ЕНК) в освітньому середовищі та знайомилися з особливостями організації освітнього процесу. 22 та 23 жовтня відбулися інформаційні зустрічі й психологічні тренінги, присвячені цінностям і традиціям університету, актуальним напрямам його діяльності та можливостям для професійного зростання. Особливу увагу спікери приділили питанням професійної комунікації, командної взаємодії, розвитку лідерських якостей і формуванню сприятливого психологічного клімату в колективі. Тренінги стали ефективним простором для обміну досвідом, обговорення професійних викликів і налагодження зв'язків між колегами.

Висловлюємо щиру подяку команді ННЦ розвитку персоналу та лідерства – завідувачці Світлані Василенко, старшій науковій співробітниці Анастасії Прядко та молодшій науковій співробітниці Олені Черниш – за цікаві й корисні кейси та практичні завдання, спрямовані на виявлення і подолання внутрішніх та зовнішніх перепон у процесі адаптації.

Отримані знання та рекомендації стануть вагомим підґрунтям для подальшої науково-педагогічної діяльності, ефективної комунікації з колегами та керівництвом.

В умовах цифрової трансформації бізнесу та посилення вимог до кібербезпеки особливої актуальності набуває питання переходу на українські цифрові рішення. Цій темі присвячено навчальний матеріал гостьової лекції «Відмова від 1С та BAS і перехід на K2 ERP», який підготував Сергій Рудюк, власник K2 ERP.

Майбутні фахівці ознайомилися із передумовами використання систем 1С і BAS в Україні, ризиками залежності від такого програмного забезпечення та особливостями переходу на сучасні альтернативні платформи. Окрему увагу приділено правовим аспектам використання програмних продуктів, питанням інформаційної безпеки, збереженню даних і технологічній незалежності українського бізнесу.

Практичним прикладом українського рішення стала K2 ERP – модульна система планування ресурсів підприємства, яка об’єднує інструменти бухгалтерського й управлінського обліку, фінансів, роботи зі складом, закупівель, продажів, управління персоналом, документообігу та взаємодії з клієнтами. Студенти можуть ознайомитися з можливостями платформи, її функціональними модулями та варіантами використання для автоматизації бізнес-процесів.

Важливою складовою навчального матеріалу є розгляд етапів міграції з 1С/BAS на альтернативну ERP-систему. Йдеться не лише про перенесення даних, а й про аудит бізнес-процесів, аналіз наявних налаштувань, узгодження структур даних, перевірку облікових показників і поступове впровадження нового програмного забезпечення. Такий підхід допомагає зрозуміти, чому цифрова трансформація потребує системного планування та участі як ІТ-фахівців, так і бухгалтерів і керівників підприємств.

Окремий акцент зроблено на практичній підготовці студентів. Навчальні завдання передбачають роботу з безкоштовною хмарною версією K2 ERP, створення навчальної організації, внесення даних про контрагентів і товари, оформлення господарських операцій, формування звітів та моделювання перенесення даних між системами. Це дає змогу поєднати теоретичні знання з практичними навичками роботи із сучасними цифровими інструментами обліку.

Вивчення українських ERP-рішень сприяє формуванню компетентностей, важливих для майбутньої професійної діяльності: цифрової грамотності, розуміння бізнес-процесів, аналітичного мислення та здатності оцінювати технологічні ризики. Водночас знайомство з альтернативними програмними продуктами допомагає студентам краще орієнтуватися в сучасному ринку праці та бути готовими до змін у сфері бухгалтерського обліку й управління підприємствами.

Ознайомлення з українськими програмними рішеннями – це не лише опанування нових інструментів, а й важливий крок до посилення цифрової стійкості та технологічної незалежності України.

22 жовтня 2026 року в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка за сприяння Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відбувся 6-ий короткостроковий практичний семінар для тих, хто планує започаткувати власну справу.

Захід об’єднав внутрішньо переміщених осіб, учасників та учасниць бойових дій і молодь, зацікавлених у розвитку підприємницьких навичок, реалізації власних бізнес-ідей та створенні життєздатних проєктів.

Під час семінару доцентки кафедри фінансів Оксана Казак, Мар’яна Сулима та Аліна Нечипоренко поділилися з учасниками практичними інструментами для старту власного бізнесу. Зокрема, вони розглянули:

• Тестування бізнес-ідей – концепцію MVP, що дає змогу швидко перевірити попит і оцінити перспективність майбутнього продукту чи послуги.
• Юридичні аспекти підприємництва – особливості діяльності ФОП і ТОВ, вибір системи оподаткування та реєстрацію бізнесу через застосунок «Дія»; методи розрахунку собівартості товарів і послуг, а також визначення точки беззбитковості.
• Фінансування бізнесу – доступні джерела залучення коштів, можливості державної підтримки та міжнародні грантові програми.

Семінар став не лише джерелом корисних знань і практичних навичок, а й простором для обміну досвідом, пошуку нових ідей та налагодження професійних контактів.

Дякуємо всім учасникам за активність, відкритість і прагнення розвиватися! 

01 жовтня 2026 року розпочалася реалізація міжнародного науково-освітнього проєкту AILabConnect, спрямованого на створення міжнародної віртуальної лабораторії штучного інтелекту та української дослідницької мережі у співпраці з науковими й технологічними установами Гамбурга (Німеччина).

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства досліджень, технологій та космосу Німеччини (BMFTR). Координатором виступає Hamburger Informatik Technologie-Center (HITeC, Німеччина). До міжнародного партнерства залучені німецькі організації HITeC та Artificial Intelligence Center Hamburg (ARIC), а також українські заклади вищої освіти: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Херсонський державний університет і Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Проєкт триватиме протягом трьох років – до 30 вересня 2029 року. Його метою є розвиток міжнародної наукової співпраці, дослідження та практичне впровадження технологій штучного інтелекту, зокрема великих мовних моделей (LLMs) і ШІ-агентів, у сфері освіти, науки, бізнесу та управління. Ключову роль у реалізації бізнес-орієнтованого напряму проєкту від Університету Грінченка відіграватиме Факультет економіки та управління. Основними завданнями команди будуть:

• дослідження потреб у використанні штучного інтелекту в економіці, освіті та управлінні, визначення перспектив його практичного застосування;
• розроблення освітньої програми «Прикладний штучний інтелект та ШІ-агенти для бізнесу» (Applied Artificial Intelligence and AI Agents for Business), орієнтованої на студентів, викладачів, підприємців і представників державного сектору;
• розвиток співпраці з бізнесом, розроблення та апробація інтелектуальних асистентів і ШІ-агентів для автоматизації бізнес-процесів, аналізу даних та підтримки управлінських рішень;
• поширення результатів проєкту через проведення міжнародних наукових заходів, тренінгів, воркшопів, підготовку наукових публікацій та освітніх матеріалів.

Реалізація AILabConnect відкриває нові можливості для розвитку міжнародних досліджень, модернізації освітніх програм, підвищення цифрових компетентностей та впровадження інноваційних технологій у діяльність українських підприємств. Участь у проєкті сприятиме посиленню ролі Університету Грінченка та Факультету економіки та управління як осередків розвитку прикладного штучного інтелекту, міжнародного наукового партнерства й трансферу інноваційних технологій у бізнес-середовище України.

У межах заходів ErasmusDays2026 “Особливості реалізації проєктів Жан Моне в умовах воєнного стану в Україні: безпека, комунікація та синергія” (13 жовтня 2026 р.) команда Факультету економіки та управління Університету Грінченка представили проєкт «The EU Digital Employment Ecosystem» / «Екосистема цифрової зайнятості ЄС» на вебінарі для проєктів-переможців конкурсів 2026 року програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне. Захід був присвячений особливостям реалізації проєктів, розвитку синергії та взаємодії з іншими проєктами й ініціативами в умовах воєнного стану в Україні.

Проєкт EU-DEE реалізується Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка за підтримки програми Erasmus+ у межах напряму Jean Monnet Module. Його мета – сприяти поширенню знань про європейський досвід цифрової зайнятості, політики Європейського Союзу у сфері цифрової трансформації ринку праці, розвитку цифрових компетентностей, соціальної інклюзії та захисту прав працівників.

Під час презентації академічний координатор – доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки Наталя Ушенко окреслила актуальність проєкту в контексті європейської інтеграції України, цифровізації економіки та трансформації сфери зайнятості, а також представила його основні цілі, цільові аудиторії, заплановані освітні й дослідницькі активності та очікувані результати.

У контексті тематики вебінару значущим стало обговорення можливостей синергії між проєктами Erasmus+ та іншими міжнародними ініціативами. Обмін досвідом між командами, поширення результатів діяльності, розвиток партнерств і проведення спільних заходів створюють передумови для підвищення ефективності проєктної роботи, посилення її практичної спрямованості та забезпечення сталості отриманих результатів.

Участь у вебінарі стала можливістю представити проєкт EU-DEE професійній спільноті виконавців міжнародних освітніх ініціатив, поділитися його концепцією та окреслити перспективи співпраці з іншими командами Erasmus+.

20 жовтня 2026 року для здобувачів вищої освіти другого курсу першого (бакалаврського) рівня спеціальності «Маркетинг» освітньої програми «Маркетинг та цифрові комунікації» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася гостьова лекція на тему «Сучасний маркетинг 2026». 

Спікеркою заходу стала Ольга ПІДЛІСНА – кандидатка економічних наук, доцентка кафедри маркетингу, маркетологиня-практик із професійним досвідом у сфері маркетингу з 2005 року. 

Лекцію організовано в межах вивчення освітніх компонентів «Поведінка споживача» та «Маркетинг товарів і послуг».

Під час зустрічі спікерка розкрила сучасні підходи до формування особистого бренду, побудови довірчих відносин між брендом і споживачем, використання соціальних мереж як інструменту маркетингових комунікацій, застосування сторітелінгу та емоційного позиціонування. Окрему увагу приділено впливу психологічних чинників на споживчу поведінку та процес ухвалення рішень про купівлю. Також розглянуто особливості трансформації маркетингової діяльності в цифровому середовищі, значення автентичності бренду й принципи відповідального використання інструментів штучного інтелекту під час створення маркетингового контенту.

Участь у гостьовій лекції сприяла поглибленню професійних компетентностей здобувачів освіти у сфері аналізу споживчої поведінки, визначення потреб і мотивів цільової аудиторії, розроблення маркетингових комунікацій, формування та позиціонування бренду, використання цифрових каналів просування й створення контенту для соціальних мереж. Наведені спікеркою практичні приклади дали змогу співвіднести теоретичні положення навчальних дисциплін із реальними практиками маркетингової діяльності та особливостями функціонування сучасного бізнесу.

За підсумками лекції студенти визначили дев’ять ключових положень, які відображають сучасні принципи маркетингового мислення:

1. Споживачі обирають не лише товари чи послуги, а й зміни, яких прагнуть досягти у власному житті. Цінність ринкової пропозиції визначається її здатністю задовольняти потреби клієнта та сприяти досягненню бажаного результату.
2. Маркетинг виходить за межі традиційної реклами. Його ефективність залежить від глибокого розуміння потреб аудиторії, змістовності комунікації та здатності вибудовувати довгострокові відносини зі споживачами.
3. Особистість і довіра мають вагоме значення у формуванні споживчого вибору. Репутація, відкритість і професійність представників бренду впливають на сприйняття компанії та готовність клієнтів взаємодіяти з нею.
4. Розуміння мотивів споживчої поведінки є основою ефективної маркетингової стратегії. Для обґрунтованого ухвалення маркетингових рішень необхідно досліджувати очікування, цінності, потреби та поведінкові особливості цільової аудиторії.
5. У центрі маркетингової діяльності має перебувати споживач, а не продукт. Розроблення та просування ринкової пропозиції повинні ґрунтуватися на реальних запитах клієнтів і цінності, яку вони отримують.
6. Емоційна складова впливає на сприйняття бренду та рішення про купівлю. Важливу роль відіграють не лише функціональні характеристики товару чи послуги, а й почуття, асоціації та очікування, які вони формують.
7. Соціальні мережі є простором комунікації, взаємодії та формування довіри. Короткі відео Reels допомагають передавати емоції й демонструвати цінність пропозиції, Stories сприяють залученню аудиторії, а особисті історії, думки та досвід посилюють емоційний зв’язок із брендом.
8. Штучний інтелект потребує відповідального використання в маркетингу. Застосування цифрових інструментів має поєднуватися зі збереженням авторського стилю, перевіркою достовірності інформації, дотриманням етичних принципів і відповідальністю за створений контент.
9. Автентичність є важливою передумовою формування стійкої репутації бренду. Узгодженість задекларованих цінностей, комунікацій і реальних дій сприяє зміцненню довіри споживачів та формуванню довгострокових відносин із ними.

Щиро дякуємо організаторам заходу та пані Ользі Підлісній за змістовну лекцію, цінні практичні рекомендації, професійні інсайти й відкритий діалог! Вдячні за можливість по-новому поглянути на сучасний маркетинг, отримати корисний досвід і натхнення для подальшого професійного розвитку майбутніх фахівців.