11 вересня 2026 року професорка кафедри міжнародної економіки Наталя Ушенко долучилася до міжнародного наукового семінару «Міжнародна співпраця та наукова дипломатія – механізми та бар’єри», присвяченого актуальним питанням розвитку міжнародної академічної взаємодії, наукової дипломатії та інтеграції української науки в європейський дослідницький простір. Захід об’єднав представників академічних спільнот України та Польщі, науковців, експертів і представників міжнародних дослідницьких інституцій. Організаторами семінару виступили Університет Зеленої Гури, Центр українських студій Варшавської школи економіки, Українська наукова діаспора в Польщі та Польське економічне товариство.

У межах семінару було представлено низку доповідей, присвячених розвитку міжнародних наукових мереж, інституційній підтримці академічної співпраці та викликам сучасної наукової комунікації. Професор, хабілітований доктор Томаш Шапіро, керівник проєкту «Центр українських студій» у Варшавській школі економіки, представив перспективи розвитку співпраці з Центром українських студій SGH. У доповіді йшлося про міжінституційну місію Центру, дослідницькі ініціативи, академічну взаємодію, європейський контекст українознавчих студій, координацію міжнародних осередків та можливості започаткування нових спільних проєктів. Д.е.н., професорка Вікторія Гурочкіна, професорка Інституту економіки та фінансів Університету Зеленої Гури, президентка Фонду «Українська наукова діаспора в Польщі» та співдоповідач д.е.н., професорка Вікторія Яновська — професорка SGH, наукова співробітниця Центру українських студій Варшавської школи економіки,  голова Ради Фонду «Українська наукова діаспора в Польщі» розкрили роль наукової дипломатії як інструменту академічної співпраці, обміну досвідом і розвитку міжнародних дослідницьких мереж. Окрему увагу було приділено інституційній моделі міжнародного посла науки як механізму зміцнення міжнародної наукової співпраці України та її інтеграції в Європейський дослідницький простір. Представник Elsevier Бартломей Вєцьковський зосередив увагу на системних викликах сучасної наукової комунікації, серед порушених питань — діяльність «паперових фабрик», хижацькі видавничі практики, механізми виправлення наукової літератури, а також співвідношення кількісних показників наукової продуктивності з вимогами до якості, доброчесності та достовірності досліджень.

Участь професорки кафедри міжнародної економіки ФЕУ Університету Грінченка Ушенко Наталі у семінарі має особливе значення в контексті її міжнародної академічної співпраці з Центром українських студій Варшавської школи економіки та представниками української наукової діаспори у світі. Взаємодія з Центром українських студій SGH сприяє розвитку міжінституційного діалогу, обміну науковими дослідженнями, участі у спільних академічних ініціативах і формуванню міжнародних дослідницьких мереж. Важливим напрямом такої співпраці є представлення українського наукового та освітнього потенціалу в європейському академічному просторі, а також пошук нових форматів взаємодії між українськими та зарубіжними університетами.

Окремий вимір міжнародної діяльності професорки Ушенко Наталі пов’язаний із розвитком контактів з українською науковою діаспорою, яка об’єднує українських учених і дослідників у різних країнах світу. Ініціатива «Українська наукова діаспора» за підтримки Міністерства освіти і науки України спрямована на консолідацію українських науковців за кордоном, розвиток міжнародних партнерств, реалізацію спільних дослідницьких проєктів, обмін експертизою та посилення присутності української науки у світовому академічному просторі.

У цьому контексті участь професорки кафедри міжнародної економіки Наталі Ушенко в міжнародному семінарі стала не лише долученням до фахового обговорення питань наукової дипломатії, а й продовженням системної роботи, спрямованої на інтернаціоналізацію освіти й науки, розширення академічних зв’язків, залучення українських дослідників до міжнародних мереж та започаткування нових спільних проєктів. Професійні контакти, започатковані та розвинені в межах таких заходів, створюють підґрунтя для поглиблення співпраці між Україною, Польщею та міжнародною українською науковою спільнотою, сприяють обміну досвідом і відкривають нові можливості для розвитку університетських партнерств. Наукова дипломатія перетворює академічний діалог на простір довіри, а професійні контакти – на основу для нових партнерств, спільних ідей і дослідницьких ініціатив. 

09 вересня 2026 року на базі Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль) відбувся круглий стіл на тему «Карта внутрішньої академічної мобільності».

До заходу долучилися завідувачка кафедри міжнародної економіки Факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор Лойко Валерія Вікторівна, доцент кафедри міжнародної економіки Юрченко Олександр Анатолійович та викладач кафедри міжнародної економіки Никонюк Катерина Олегівна.

Під час круглого столу обговорено роль внутрішньої академічної мобільності у розвитку сучасної системи вищої освіти України, її можливості для студентів і викладачів, а також основні бар’єри, що потребують подолання.

Основні тези круглого столу

1. Популяризація академічної мобільності.

Академічна мобільність має бути не лише формальною можливістю, передбаченою освітніми програмами, а реальним інструментом розширення освітньої траєкторії студента, розвитку професійних компетентностей і формування академічних контактів. Важливо підвищувати поінформованість студентів та формувати позитивну культуру академічних обмінів.

2. Карта внутрішньої академічної мобільності як навігатор можливостей.

Карта може стати практичним інструментом, що дозволить студентам ознайомлюватися з університетами-партнерами, освітніми програмами, доступними дисциплінами, можливостями практики, стажування та участі в наукових проєктах. Її завдання - зробити академічну мобільність зрозумілою, доступною та прозорою.

3. Фінансове забезпечення.

Одним із ключових викликів залишається фінансування участі студентів у програмах мобільності. Необхідно визначити ефективні механізми покриття витрат на проїзд, проживання та інші необхідні потреби, щоб мобільність була доступною для широкого кола студентів.

4. Спрощення та цифровізація процедур.

Важливим напрямом є зменшення бюрократичного навантаження та цифровізація процесів відбору, погодження документів, формування індивідуальних навчальних планів і перезарахування результатів навчання.

5. Безпековий фактор.

В умовах сучасних викликів для України безпека є одним із визначальних чинників організації внутрішньої академічної мобільності. Необхідно враховувати безпекову ситуацію в регіонах, наявність укриттів, формат навчання, логістику та умови перебування студентів. Важливим є розвиток змішаних і дистанційних форматів академічної взаємодії.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що внутрішня академічна мобільність є важливим інструментом розвитку єдиного освітнього простору України, який відкриває студентам нові можливості для навчання та професійного розвитку, а університетам - для співпраці й обміну кращими освітніми практиками.

Карта внутрішньої академічної мобільності має стати практичним інструментом, який формує зрозумілий маршрут для студента: «побачити можливість → обрати університет → подати заявку → навчатися → отримати та перезарахувати результати».

Внутрішня академічна мобільність - це єдина мережа партнерства українських університетів.

08 вересня 2026 року на Факультеті економіки та управління відбулася Конференція студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених, у межах якої відбулися вибори керівного складу Наукового товариства факультету.

Під час заходу дві кандидатки на голову Наукового товариства представили свої програми та бачення розвитку студентської науки на Факультеті. За результатами таємного голосування головою Наукового товариства ФЕУ обрано Анну Разумейко, студентку ІІ курсу освітньої програми «Фінанси і кредит». Заступницею голови обрано Анну Ромашко, студентку ІІ курсу цієї ж освітньої програми. За поданням обраної голови секретарем Наукового товариства призначено Самчук Валерію, студентку ІІ курсу освітньої програми «Фінанси і кредит».

Бажаємо новообраному складу Наукового товариства успішної реалізації ідей, активної студентської наукової роботи та нових цікавих проєктів!

Разом формуємо наукове майбутнє ФЕУ!

08 вересня 2026 року доцент кафедри міжнародної економіки Факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олександр Юрченко та викладачка кафедри Катерина Никонюк провели кураторську годину для здобувачів першого курсу освітньої програми «Маркетинг та цифрові комунікації» на тему «Академічна доброчесність».

Зустріч була присвячена формуванню у першокурсників розуміння принципів академічної доброчесності як невід’ємної складової університетської культури та відповідального навчання.

Під час кураторської години здобувачі ознайомилися з основними положеннями Закону України «Про академічну доброчесність», ключовими принципами академічної доброчесності, видами її порушень та відповідальністю за їх вчинення. Окрему увагу було приділено питанням дотримання авторства, самостійного виконання навчальних завдань, запобігання академічному плагіату, конфлікту інтересів, а також механізмам реагування на порушення та правам здобувачів освіти.

Учасники обговорили практичні ситуації, з якими студенти можуть зіткнутися під час навчання, та значення особистої відповідальності за результати власної академічної діяльності.

Такі зустрічі особливо важливі на початку навчання, адже допомагають першокурсникам не лише адаптуватися до університетського середовища, а й від самого початку формувати культуру чесності, відповідальності, взаємної поваги та довіри - цінностей, важливих як для успішного навчання, так і для майбутньої професійної діяльності.

31 серпня на Факультеті економіки та управління відбулася перша зустріч першокурсників із командою Факультету – деканом, заступниками декана, завідувачами кафедр, гарантами освітніх програм та представниками Ради студентського самоврядування.

Це була чудова нагода познайомитися з людьми, які супроводжуватимуть студентів протягом навчання, дізнатися більше про Факультет, освітні програми та можливості студентського життя.

Першокурсникам розповіли про особливості навчального процесу, діяльність кафедр, підтримку студентів та можливості реалізації власних ідей. Представники студради також познайомили нових студентів із напрямами своєї роботи та запросили долучатися до факультетського життя.

Попереду – нові знайомства, перші пари, виклики, відкриття та безліч можливостей. А ми зробили перший крок до того, щоб цей шлях був цікавим, комфортним і насиченим.

Літня школа Kyiv Urban Hub, організована Факультетом економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка спільно з Київською Малою академією наук, успішно завершила свою роботу. Протягом чотирьох днів 30 школярів міста Києва занурювалися у світ урбаністики, працювали над власними ідеями, знайомилися із сучасними інструментами міського розвитку та відкривали для себе нові професійні можливості.

Літню школу відкрили декан Факультету економіки та управління Вячеслав Осадчий та директорка Київської Малої академії наук Ірина Поліщук, які привітали учасників та наголосили на важливості розвитку молодіжних ініціатив, дослідницького мислення й активної участі молоді у формуванні майбутнього українських міст.

Перший день літньої школи провела Віта Лось, доцент кафедри міжнародної економіки, заступник декана з наукової роботи та міжнародної діяльності. Вона познайомила учасників із можливостями використання штучного інтелекту в урбаністиці – від аналізу міського середовища до створення власних проєктів. Особливим етапом програми стало відвідування Цифрового хабу інноваційних рішень Університету Грінченка, де школярі ознайомилися з технологіями віртуальної реальності (VR) та побачили, як вони застосовуються у міському плануванні. Завершився день практичною роботою, під час якої учасники сформулювали перші ідеї власних міських проєктів із використанням інструментів штучного інтелекту.

Другий день був присвячений розвитку проєктного мислення та роботі в командах. Разом із Оксаною Казак, доцентом кафедри фінансів, заступником декана з науково-методичної та навчальної роботи, школярі опанували методологію Design Thinking, яка сьогодні широко використовується у бізнесі, державному секторі та міському плануванні. Після знайомства з Університетом і його освітнім середовищем учасники працювали над реальними викликами міського розвитку, генерували ідеї для окремих районів Києва та презентували свої перші командні концепції. Серед них –  EcoCity, мобільний застосунок для популяризації сортування відходів; Refresh Point –  мережа міських просторів для комфортного перебування під час екстремальної спеки та холоду; Transport Share UA –  цифрова платформа для організації спільних поїздок. Також школярі запропонували власні ідеї щодо інноваційного ремонту доріг, розвитку платних автомагістралей та вирішення проблеми об'єктів незавершеного будівництва.

Третій день провела Катерина Никонюк, викладач кафедри міжнародної економіки. Темою стали брендинг міст, маркетинг територій та цифрові комунікації. На прикладах провідних європейських міст учасники досліджували, як формується міський бренд, чому маркетинг є важливим інструментом залучення інвестицій і туристів та яку роль у цьому відіграють соціальні мережі.

Під час практичної частини команди розробляли комунікаційні кампанії для власних міських проєктів, створювали контент для соціальних мереж, формували ключові повідомлення та знайомилися з освітніми програмами Факультету економіки та управління, які відкривають можливості для майбутньої професійної реалізації у сфері урбаністики, економіки міста, маркетингу, менеджменту та фінансів.

Фінальний день літньої школи відбувся у Київській міській раді під керівництвом Алли Василівни Шлапак, професорки кафедри міжнародної економіки, проректорки Університету Грінченка з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку, депутатки Київської міської ради.

У сесійній залі Київради школярі дізналися, як формується бюджет столиці, яким чином реалізуються міські програми, як залучаються інвестиції до розвитку Києва та яку роль відіграє місцеве самоврядування у розвитку сучасного міста. Особливий інтерес викликала симуляція електронного голосування, під час якої учасники змогли відчути себе депутатами та зрозуміти механізми ухвалення рішень на місцевому рівні.

Саме у стінах Київської міської ради відбулося урочисте вручення сертифікатів учасникам літньої школи, що стало символічним завершенням чотириденної освітньої подорожі.

Протягом літньої школи учасники пройшли повний шлях від зародження ідеї до її опрацювання, навчилися аналізувати виклики міського розвитку, працювати в командах, використовувати сучасні цифрові інструменти, створювати комунікаційні стратегії та краще зрозуміли, як функціонує міське управління.

Щиро захоплюємося нашими учасниками, які протягом усіх чотирьох днів демонстрували допитливість, активність, креативність та небайдужість до майбутнього своїх міст. Саме такі мотивовані молоді люди вже сьогодні формують нове покоління економістів, урбаністів, управлінців і лідерів громад.

Висловлюємо щиру вдячність Київській Малій академії наук за довіру, плідне партнерство та спільну реалізацію літньої школи Kyiv Urban Hub. Завдяки цій співпраці вдалося створити унікальний освітній простір, у якому школярі отримали практичний досвід, нові знання та натхнення до вивчення економіки міста й урбаністики.

Студентка ІІ курсу освітньої програми «Менеджмент організацій» Факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Марина Медведєва успішно завершила навчання за програмою академічної мобільності Erasmus+ в Університеті Овідія (Румунія, м. Констанца), яка тривала з 16 березня по 16 червня 2026 року.

У межах програми студентка отримала можливість поглибити знання з актуальних напрямів управлінської та економічної підготовки, опанувавши низку дисциплін, серед яких: ділове спілкування та листування англійською мовою, фінанси, фінансовий облік, управління продажами та порівняльний менеджмент.

Особливий інтерес викликав курс «Порівняльний менеджмент», який відкрив нові перспективи для розуміння особливостей управлінських моделей у різних країнах. Аналіз відмінностей у підходах до організації бізнес-процесів, прийняття управлінських рішень та розвитку організаційної культури дозволив по-новому оцінити роль міжнародного досвіду в сучасному менеджменті та визначити напрями подальшого професійного розвитку.

Навчання в повністю англомовному академічному середовищі стало важливим етапом у розвитку комунікаційних і професійних компетентностей. Постійна практика ділового спілкування, участь у навчальних дискусіях та виконання практичних завдань англійською мовою сприяли підвищенню рівня мовної впевненості та формуванню навичок ефективної міжкультурної взаємодії – важливих складових сучасного фахівця у сфері управління.

Окрім освітньої складової, програма академічної мобільності стала можливістю познайомитися з культурою Румунії, особливостями її суспільного та економічного середовища. Важливою частиною цього досвіду стала подорож до Бухареста, яка дозволила краще відчути історичний, культурний і діловий контекст країни.

Участь у міжнародній програмі мобільності – це значно більше, ніж навчання за кордоном. Це досвід, що формує самостійність, адаптивність, відкритість до нових викликів і здатність працювати в умовах різноманітного середовища. Майбутнім учасникам таких програм варто завчасно вдосконалювати знання англійської мови, адже саме мовна підготовка допомагає швидше адаптуватися, активно долучатися до навчального процесу та повною мірою використовувати можливості міжнародного досвіду.

Академічна мобільність – це не лише нові знання, професійні навички та міжнародний сертифікат. Це важливий етап особистісного й професійного становлення, який допомагає краще зрозуміти власні можливості, розширити світогляд і зробити впевнений крок до майбутньої кар’єри у глобальному професійному просторі.