18 вересня 2026 року у стінах Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за сприяння Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) пройшов короткостроковий інтенсивний семінар, присвячений підтримці та навчанню майбутніх підприємців.

Головна мета заходу – допомогти внутрішньо переміщеним особам, учасникам та учасницям бойових дій, молоді та усім охочим перетворити бізнес-ідею на працюючий та успішний проєкт.
📊 Як це було – насичена програма та практичні знання. Протягом дня учасники пройшли 3 інтенсивні навчальні модулі. Детально розглянули вибір форми власності (ФОП чи ТОВ), групи оподаткування та легку реєстрацію бізнесу через застосунок «Дія». Також спікери поділилися практичними методами розрахунку собівартості, точки беззбитковості та фінансового планування. Учасники вчилися оцінювати власні ресурси й досвід, аналізувати потреби місцевих громад та застосовувати концепцію MVP для швидкого тестування попиту.
Заключний блок був присвячений залученню фінансування – детально розібрали державні та міжнародні грантові програми, ключові етапи підготовки бізнес-плану та доступні, бюджетні канали просування.
💡 Результати та нові можливості. Окрім цінних теоретичних знань та кейсів, учасники заходу мали змогу поспілкуватися у дружній атмосфері, завести корисні знайомства та отримати зворотний зв'язок щодо власних ідей від фахівців.
Щиро дякуємо всім учасникам за активність, а спікерам – за практичний досвід та підтримку!

Студенти та їх куратори доцент кафедри міжнародної економіки к.е.н., доцент Олександр Юрченко та старший викладач кафедри міжнародної економіки Лариса Бобер долучилися до важливої освітньої ініціативи – семінару-тренінгу «Молодіжне лідерство та громадянська стійкість в часи криз», організатором якого виступив Всеукраїнський молодіжний центр.

Захід відбувся 17 вересня в онлайн-форматі на платформі Zoom. Під час зустрічі учасники мали змогу обговорити ключові виклики, з якими стикається сучасна молодь, а також опанувати практичні інструменти для розвитку лідерських якостей в умовах невизначеності та кризових ситуацій.

Основні теми та навички, які опанували студенти:

• Громадянська стійкість – адаптація та ефективне реагування на виклики сьогодення.
• Лідерський потенціал – вміння гуртувати команду, приймати зважені рішення та відповідати за результати.
• Соціальна активність – роль молоді у розбудові стійкого суспільства та підтримці громадських ініціатив.

Участь у подібних заходах дозволяє здобувачам не лише здобувати актуальні навички, а й активно долучатися до формування свідомої та стійкої молодіжної спільноти України. Дякуємо організаторам за змістовну програму та цінний досвід!

Як власнику бізнесу вивільнити час для стратегічних рішень, коли щоденні завдання не закінчуються? І чи може штучний інтелект стати не просто технологічною новинкою, а реальним помічником в прийнятті економічних рішень? Відповіді на ці питання шукали магістранти 1 курсу освітньо-професійної програми «Міжнародна економіка» Університету Грінченка разом із професором кафедри міжнародної економіки Наталею УШЕНКО під час участі в онлайн-засіданні Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палаті України, що відбулося 17 вересня 2026 року у формі круглого столу на тему «Тайм-менеджмент власника: як керувати бізнесом, а не жити в операційці». До цього спонукало запрошення від голови Ради роботодавців Факультету економіки та управління,  голови Комітету малого та середнього бізнесу ТПП України, першого віце-президенті і генерального директора Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України Вячеслава БИКОВЦЯ. 

Спікеркою круглого столу стала бізнес-тренерка Людмила БОГУШ – авторка технології При-Цільного тайм-менеджменту, засновниця та власниця компанії «BogushTime». У презентаційних матеріалах тренінгу увагу було приділено пріоритетам керівника, управлінню потоком завдань і балансу між операційною роботою та стратегічними питаннями. При цьому основний акцент тренінгу було зроблено на можливостях використання штучного інтелекту для підтримки власника та керівника бізнесу. Йшлося про те, як сучасні ШІ-інструменти можуть допомагати впорядковувати робочі завдання, структурувати інформацію, готуватися до комунікацій, оптимізувати повторювані процеси та вивільняти час для питань, які потребують безпосередньої участі керівника. Одним із практичних елементів зустрічі стала вправа «Інвентаризація задач». Учасникам запропонували за три хвилини записати якомога більше конкретних дій, з яких складається їхня робота. Така вправа допомагає побачити реальний обсяг операційної зайнятості та замислитися, які завдання можна оптимізувати, делегувати або частково передати ШІ-інструментам, щоб зосередити увагу на бізнес-економіці, розвитку бізнесу та ухваленні управлінських рішень.

Для магістрантів ОПП «Міжнародна економіка» участь у заході стала можливістю поглянути на економіку бізнесу крізь призму сучасних технологій і безпосередньо ознайомитися з підходами, що обговорюються в професійному підприємницькому середовищі. Здобувачі дійшли головного висновку зустрічі: ефективний тайм-менеджмент – це не спроба встигнути все, а вміння вибудувати таку організацію роботи, за якої власник керує бізнесом, а не стає заручником нескінченного потоку завдань. І саме ШІ дедалі активніше може виступати як один із інструментів цього переходу. 

Центр розвитку Soft Skills кафедри управління було започатковано як один із результатів міжнародного проєкту «Миротворча освіта заради консолідованої та людиноцентричної Європи» (https://peaech.kubg.edu.ua/), який у 2022-2025 роках реалізовувала кафедра управління під координацією професорки Людмили Миколаївни Ільїч. Сьогодні результати міжнародного проєкту продовжують жити в освітньому процесі. Одним із його вагомих продуктів стала дисципліна «Емпатійне лідерство й робота в команді», включена до освітньої програми «Менеджмент організацій». Дисципліну викладають доценти кафедри управління Олена Володимирівна Акіліна та Тетяна Сергіївна Шульгіна.

Цього вересня її почали опановувати студенти групи МОб1254.0д. У межах модуля «Тренінг з емоційного інтелекту та емпатійного лідерства» вони вивчали базові емоції, вчилися розпізнавати їх за тілесними та невербальними проявами, аналізувати власні реакції та краще розуміти емоційні стани інших. Навіть в умовах дистанційного навчання Google Meet і Mentimeter дали змогу зберегти живу взаємодію, провести інтерактивні вправи та активно залучити студентів до роботи.

Особливо теплою стала вправа «Скульптура емоцій». Студенти могли обрати для демонстрації будь-яку емоцію. Те, що серед можливих емоцій кілька разів була обрана саме радість, стало дуже людяним моментом цієї зустрічі. Навіть у складні часи здатність бачити, відчувати й ділитися радістю є важливою частиною емоційної стійкості. Так Центр розвитку Soft Skills працює сьогодні: через живі практики, сучасні ІТ-інструменти та розвиток компетентностей, необхідних майбутньому менеджеру.

11 вересня 2026 року професорка кафедри міжнародної економіки Наталя Ушенко долучилася до міжнародного наукового семінару «Міжнародна співпраця та наукова дипломатія – механізми та бар’єри», присвяченого актуальним питанням розвитку міжнародної академічної взаємодії, наукової дипломатії та інтеграції української науки в європейський дослідницький простір. Захід об’єднав представників академічних спільнот України та Польщі, науковців, експертів і представників міжнародних дослідницьких інституцій. Організаторами семінару виступили Університет Зеленої Гури, Центр українських студій Варшавської школи економіки, Українська наукова діаспора в Польщі та Польське економічне товариство.

У межах семінару було представлено низку доповідей, присвячених розвитку міжнародних наукових мереж, інституційній підтримці академічної співпраці та викликам сучасної наукової комунікації. Професор, хабілітований доктор Томаш Шапіро, керівник проєкту «Центр українських студій» у Варшавській школі економіки, представив перспективи розвитку співпраці з Центром українських студій SGH. У доповіді йшлося про міжінституційну місію Центру, дослідницькі ініціативи, академічну взаємодію, європейський контекст українознавчих студій, координацію міжнародних осередків та можливості започаткування нових спільних проєктів. Д.е.н., професорка Вікторія Гурочкіна, професорка Інституту економіки та фінансів Університету Зеленої Гури, президентка Фонду «Українська наукова діаспора в Польщі» та співдоповідач д.е.н., професорка Вікторія Яновська — професорка SGH, наукова співробітниця Центру українських студій Варшавської школи економіки,  голова Ради Фонду «Українська наукова діаспора в Польщі» розкрили роль наукової дипломатії як інструменту академічної співпраці, обміну досвідом і розвитку міжнародних дослідницьких мереж. Окрему увагу було приділено інституційній моделі міжнародного посла науки як механізму зміцнення міжнародної наукової співпраці України та її інтеграції в Європейський дослідницький простір. Представник Elsevier Бартломей Вєцьковський зосередив увагу на системних викликах сучасної наукової комунікації, серед порушених питань — діяльність «паперових фабрик», хижацькі видавничі практики, механізми виправлення наукової літератури, а також співвідношення кількісних показників наукової продуктивності з вимогами до якості, доброчесності та достовірності досліджень.

Участь професорки кафедри міжнародної економіки ФЕУ Університету Грінченка Ушенко Наталі у семінарі має особливе значення в контексті її міжнародної академічної співпраці з Центром українських студій Варшавської школи економіки та представниками української наукової діаспори у світі. Взаємодія з Центром українських студій SGH сприяє розвитку міжінституційного діалогу, обміну науковими дослідженнями, участі у спільних академічних ініціативах і формуванню міжнародних дослідницьких мереж. Важливим напрямом такої співпраці є представлення українського наукового та освітнього потенціалу в європейському академічному просторі, а також пошук нових форматів взаємодії між українськими та зарубіжними університетами.

Окремий вимір міжнародної діяльності професорки Ушенко Наталі пов’язаний із розвитком контактів з українською науковою діаспорою, яка об’єднує українських учених і дослідників у різних країнах світу. Ініціатива «Українська наукова діаспора» за підтримки Міністерства освіти і науки України спрямована на консолідацію українських науковців за кордоном, розвиток міжнародних партнерств, реалізацію спільних дослідницьких проєктів, обмін експертизою та посилення присутності української науки у світовому академічному просторі.

У цьому контексті участь професорки кафедри міжнародної економіки Наталі Ушенко в міжнародному семінарі стала не лише долученням до фахового обговорення питань наукової дипломатії, а й продовженням системної роботи, спрямованої на інтернаціоналізацію освіти й науки, розширення академічних зв’язків, залучення українських дослідників до міжнародних мереж та започаткування нових спільних проєктів. Професійні контакти, започатковані та розвинені в межах таких заходів, створюють підґрунтя для поглиблення співпраці між Україною, Польщею та міжнародною українською науковою спільнотою, сприяють обміну досвідом і відкривають нові можливості для розвитку університетських партнерств. Наукова дипломатія перетворює академічний діалог на простір довіри, а професійні контакти – на основу для нових партнерств, спільних ідей і дослідницьких ініціатив. 

11 вересня 2026 року відбувся семінар зі студентами 1 курсу освітньої програми «Економіка міста. Урбаністика» на тему «Академічна доброчесність». Метою семінару було розуміння поняття академічної доброчесності як цінності, норми наукової та освітньої діяльності та складової корпоративної культури Університету. Було обговорено принципи та загальні норми академічної доброчесності, прояви академічної нечесності в освіті і науці та наслідки порушення академічної доброчесності. Студенти дізнались також про Політику використання штучного інтелекту в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.

09 вересня 2026 року на базі Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль) відбувся круглий стіл на тему «Карта внутрішньої академічної мобільності».

До заходу долучилися завідувачка кафедри міжнародної економіки Факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, професор Лойко Валерія Вікторівна, доцент кафедри міжнародної економіки Юрченко Олександр Анатолійович та викладач кафедри міжнародної економіки Никонюк Катерина Олегівна.

Під час круглого столу обговорено роль внутрішньої академічної мобільності у розвитку сучасної системи вищої освіти України, її можливості для студентів і викладачів, а також основні бар’єри, що потребують подолання.

Основні тези круглого столу

1. Популяризація академічної мобільності.

Академічна мобільність має бути не лише формальною можливістю, передбаченою освітніми програмами, а реальним інструментом розширення освітньої траєкторії студента, розвитку професійних компетентностей і формування академічних контактів. Важливо підвищувати поінформованість студентів та формувати позитивну культуру академічних обмінів.

2. Карта внутрішньої академічної мобільності як навігатор можливостей.

Карта може стати практичним інструментом, що дозволить студентам ознайомлюватися з університетами-партнерами, освітніми програмами, доступними дисциплінами, можливостями практики, стажування та участі в наукових проєктах. Її завдання - зробити академічну мобільність зрозумілою, доступною та прозорою.

3. Фінансове забезпечення.

Одним із ключових викликів залишається фінансування участі студентів у програмах мобільності. Необхідно визначити ефективні механізми покриття витрат на проїзд, проживання та інші необхідні потреби, щоб мобільність була доступною для широкого кола студентів.

4. Спрощення та цифровізація процедур.

Важливим напрямом є зменшення бюрократичного навантаження та цифровізація процесів відбору, погодження документів, формування індивідуальних навчальних планів і перезарахування результатів навчання.

5. Безпековий фактор.

В умовах сучасних викликів для України безпека є одним із визначальних чинників організації внутрішньої академічної мобільності. Необхідно враховувати безпекову ситуацію в регіонах, наявність укриттів, формат навчання, логістику та умови перебування студентів. Важливим є розвиток змішаних і дистанційних форматів академічної взаємодії.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що внутрішня академічна мобільність є важливим інструментом розвитку єдиного освітнього простору України, який відкриває студентам нові можливості для навчання та професійного розвитку, а університетам - для співпраці й обміну кращими освітніми практиками.

Карта внутрішньої академічної мобільності має стати практичним інструментом, який формує зрозумілий маршрут для студента: «побачити можливість → обрати університет → подати заявку → навчатися → отримати та перезарахувати результати».

Внутрішня академічна мобільність - це єдина мережа партнерства українських університетів.